ВІТАЮ ВАС НА УРОЦІ ГЕОГРАФІЇ!
Треба багато вчитися, щоб знати хоч трохи.
Шарль Луї Монтеск'є
Вперед до нових зань і вражень!!!
Розпочинаємо наш урок
Сполучені Штати Америки - держава в Північній Америці. Найвпливовіша та одна з найбагатших країн світу.
Розпочнемо нашу подорож до цієї країни з цікавих фактів.
Заодно, перевірите свій англійський!😉😊
Не забувайте основне записувати!
Візитна картка
Офіційна назва - Сполучені Штати Америки (США) - United States of America (USA).
Форма правління – президентська республіка, в якій владні повноваження розподіляються між федеральним урядом і урядами 50 штатів.
Державний устрій - федеративна республіка, 50 штатів (state) і 1 федеральний округ. Штати поділяються на округи (county and parish)
Територія - 9 373 тис. кв. км.
Населення - 330 662 682 осіб (01.02.2019 р. ).
Столиця - місто Вашингтон (Washington), округ Колумбія (572 тис. жителів на 2000 р. )
Найбільші міста - Нью-Йорк, Лос-Анджелес (Каліфорнія), Чикаго (Іллінойс), Хьюстон (Техас), Філадельфія (Пенсільванія).
Офіційна мова - англійська.
Грошова одиниця – долар.
Зробимо характеристику за раніше вже відомим вам планом.
ЕГП Сполучених Штатів Америки.
Територія США складається з трьох розрізнених частин. Основна частина, або «суміжні штати», знаходиться в центрі Північноамериканського материка між Канадою і Мексикою. Це 48 штатів, на які припадає 85 % площі (7,8 млн км кв) і 99,5 % населення. 49-м штатом є Аляска — півострів на крайньому північному заході материка. 50-й штат — Гаванські острови в центральній частині Тихого океану. Водний шлях між «суміжними штатами» і Аляскою (Сіетл — Анкорідж) становить 2600 км, а відстань до Гаванських островів (Сан-Франциско — Гонолулу) — понад 3900 км.
За конфігурацією «суміжні штати» нагадують прямокутник, протяжність якого із заходу на схід становить приблизно 4500 км і з півночі на південь — 2500 км. На півночі «суміжні штати» межують з Канадою, на півдні — з Мексикою, на сході омиваються водами Атлантичного океану, на заході — Тихого. Сухопутні кордони здебільшого проходять по умовних лініях або водних артеріях.
Географічне положення США виключно вигідне. Канада і Мексика ніколи не загрожували їм, а водні простори океанів надійно захищали їх під час першої та другої світових воєн і водночас сприяли зв'язкам із зовнішнім світом у мирні часи. Відстані між Нью-Йорком і Лондоном (6000 км) або між Сан-Франциско і Йокогамою (8400 км) легко долаються за допомогою сучасного транспорту.
Робота з картою
Природно – ресурсний потенціал (ПРП)
1. Рельєф та мінеральні ресурси
Природні умови США відзначаються великою різноманітністю. Більшу частину основної території країни займають рівнини та низовини й невисокі гори Аппалачі. Із просуванням на захід рельєф поступово змінюється і на самому заході США та на Алясці розташовані гори Кордильєри (до 3—5 тис. м). Тому західна частина країни є найменш придатною для господарської діяльності людини. І лише на узбережжі Тихого океану, особливо в південно-західній частині, є сприятливі умови для життя і господарської діяльності людини. Саме тут розташований один з найбільш розвинутих і заселених штатів — Каліфорнія.
Надра США багаті на, здебільшого, зручні для експлуатації та вигідно розташовані родовища корисних копалин. За багатством мінеральних ресурсів (понад 100 видів) США посідають одне з провідних місць у світі. У надрах США залягають паливно-енергетичні, рудні та нерудні корисні копалини.
Серед паливно-енергетичних ресурсів провідне місце посідає вугілля. За промисловими запасами вугілля США посідають перше місце у світі. Виділяються — Іллінойський, Пенсільванський і Аппалачський басейни. Значні запаси нафти розташовані на узбережжі та в шельфовій зоні Мексиканської затоки, у передгір'ях Кордильєр, на півночі штату Аляска та в шельфовій зоні моря Бофорта. У центральних Кордильєрах є великі поклади уранових руд.
Із рудних корисних копалин країна виділяється запасами залізної руди, що розташовані західніше Великих Американських озер і південніше Аплалачсьхих гір. Манганових руд у США дуже мало і їх імпортують. Країна багата на руди деяких кольорових металів (мідні, поліметалеві, ртутні). Є поклади золота, особливо в штаті Аляска, які значною мірою уже вичерпані. Відносно невеликі поклади алюмінієвих руд.
Із нерудних корисних копалин важливе значення мають значні запаси фосфоритів, сірки, калійної та кухонної солей, які зосереджені у південних штатах (Луїзіана і Техас). Водночас США за рахунок імпорту тепер задовольняє понад 50 % потреб економіки країни у мінеральній сировині.
2. Клімат
На території США представлені практично всі кліматичні пояси. Основна частина території країни розміщена у двох із них (північна частина — у помірному кліматичному поясі, південна — в субтропічному кліматичному поясі, де є передумови для вирощування двох урожаїв протягом року). Вона здебільшого добре зволожена (опади сюди приносять східні мусони з Атлантичного океану). На східному узбережжі США випадає від 1000 до 2000 мм опадів на рік. У цілому, агрокліматичні умови основної частини території країни є досить сприятливими для розвитку сільського господарства.
3. Водні ресурси США
Основним джерелом поповнення запасів води є річки, а також великі озера. На території, що межує з Канадою, розташована група Великих озер – найбільших природних прісноводних водоймищ у Північній Америці, що складають левову частку запасів води США.
Для забезпечення потреб на півдні Штатів, в районі пустелі Невада, було утворено озеро Мід із загальним обсягом в 35 км³ – найбільше з рукотворних сховищ води в країні. Найбільша ріка США – Міссісіпі має басейн вод близько 3 мільйонів км². Також запаси води також поповнюються завдяки розвиненій системі опріснення океанської води у прибережних зон.
Використовуються водні ресурси в сільському господарстві, деяких галузях промисловості, а також для задоволення природних потреб населення. Крім того, гідроелектростанції США забезпечують стабільне перетворення сили вод великих річок в електрику. Тим самим, Сполучені Штати повною мірою використовують доступні їм водні ресурси. США мають великі запаси підземних прісних вод, але ці води мають стратегічне значення і майже не використовуються. Дефіцит прісної води мають гірські та тихоокеанські штати.
4. Лісові ресурси
Лісами зайнята третя частина території країни, Так, на півдні Аляски виростають обширні хвойні ліси, решта частини штату покрита переважно тундрою з мохами і лишайниками. Центральній частині країни притаманна змішана лісова рослинність (ялина, сосна, дуб, ясен, береза). Для півночі східного побережжя характерні кедрові, соснові, листяні ліси. На півдні рослинність набуває субтропічного характеру — тут з'являються магнолії, каучуконоси. Побережжя Мексиканського затоки покрите мангровою рослинністю. Західна частина країни є регіоном пустель і напівпустель, для яких характерні юка, чагарники і напівчагарники. У пустинних районах росте багато кактусів і сукулентів. У Каліфорнії поширені цитрусові, різні пальми. Сьєрра-Невада вважається краєм гігантських секвой.
Населення та демографічна ситуація
За кількістю жителів США поступаються лише Китаю та Індії, але значно відстають від них. Середня густота населення становить 28 чоловік на 1 км кв. Дуже слабо заселені Аляска (0,6 чоловіка на 1 км кв), а також Гірські штати і Великі рівнини. Високою є густота населення в місцях концентрації великих міст, де міські агломерації, зливаючись одна з одною, утворили гігантські мегалополіси.
Найбільша міська зона (Північно-східний мегалополіс, або Босваш) склалася на Атлантичному узбережжі між Бостоном і Вашингтоном, її протяжність — 960 км, площа — 130 тис. км кв, середня густота населення — 325 чоловік на 1 км кв. Тут зрослися чотири десятки агломерацій (метрополітенів) з населенням понад 42 млн чоловік. Серед метрополітенів такі гіганти, як Бостон, Нью-Йорк, Філадельфія, Балтімор і Вашингтон. Поступово складаються ще три мегалополіси: 1)Сан-Сан (в Каліфорнії — від Сан-Франциско через Лос-Анджелес до Сан-Дієґо); 2) в Приозер'ї (Чіпіттс) — від Мілуокі через Чикаго і Клівленд до Шттсбурґа; 3) в штаті Техас (Техаський) — від Далласа — Форт-Уерта до Х'юстона. Такі ж процеси можна спостерігати в районі Аппалачського Підмонта, у південно-східній Флориді і на узбережжі Ґалфу.
Демографічна ситуація в США є типовою для високорозвинених країн: характерний І тип відтворення населення (низький природний приріст -0,89), переважання частки жінок у статевій структурі, «старіння» населення, велика частка працюючих економічно самостійних жінок, знедрібнення сімей.
Середня густота населення становить близько 30 осіб на 1 км2. Густота населення зменшується у напрямку на захід від Атлантичного океану, від 375 осіб на 1 км2 у штаті Нью-Джерсі до 2 осіб на 1 км2 у штаті Вайомінг та 0,3 особи на 1 км2 — на Алясці.
Зі зменшенням притоку іммігрантів серед яких, особливо в минулому, переважали чоловіки, істотно змінився і статевий склад населення. Зараз на 100 жінок припадає 96 чоловіків. Пов'язано це і з тією обставиною, що жінки живуть довше, ніж чоловіки (середня тривалість життя у чоловіків становила 74,2 року, у жінок - 79,9 років). Співвідношення статей, як і вікових груп, помітно змінюється за районами. На Заході, куди довгий час прямував потік мігрантів всередині країни, помітно переважають чоловіки, а на Півночі - особливо у великих містах - жінки.
Специфічними для США є проблеми імміграції, формування американського етносу, характеру міських і позаміських територій.
Імміграції в США належить виняткова роль. США були створені І переселенцями і зараз жодна країна світу не приймає стільки іммігрантів, як вони. З 1820 p., коли вперше почалася реєстрація прибулих, по 1993 р. включно на цю територію переселилося 61 млн чоловік.
Про розміри української еміграції в США дають уяву такі факти. В 1877—1911 pp. в США переселилися приблизно 700 тис. українців, в основному з теперішніх західних областей. Це була трудова селянська еміграція. Проте, на відміну від Канади, українці в США осідали в містах, бо роздача «вільних» земель вже закінчилась. Працювали вони, як правило, на шахтах та фабриках. Цей факт зумовив їх більш швидку асиміляцію. Після другої світової війни в США переселилися ще 100 тис. українців — політичних мігрантів і так званих «переміщених осіб». В 1990 р. 740 тис. американців заявили, що серед їхніх предків були українці. З них 165 тис. і зараз володіють українською мовою, а 100 тис. спілкуються нею в сім'ї. Проживають американці українського походження здебільшого на Північному Сході, а серед міст — у Нью-Йорку, Чикаго та Філадельфії. Є в США і сучасні емігранти — євреї з України. Найвідомішим їх осередком став район Брайтон-Біч у Нью-Йорку.
США — найбагатша країна світу з дуже високим рівнем розвитку людини і рівнем її життя. Але соціальні протиріччя в цій країні більші й гостріші, ніж у високорозвинених країнах Західної Європи.
Згідно з реаліями субурбанізації сучасні міські утворення в США поділяються на три типи: сіті, метрополітенський статистичний ареал (МСА) і консолідований MCA (KMCA). Сіті — це місто в його офіційних межах. Метрополітен — сіті з його передмістями, тобто те ж саме, що агломерація. Консолідований метрополітен — це два або більше метрополітенів, що зрослися.
Містами в США вважаються всі населені пункти, в яких проживає понад 2500 чоловік, всі інші — сільськими. За таких умов 3/4 американців класифікуються як міські жителі і 1/4 (62 млн чоловік в 1990 р.) — як сільські. Серед останніх лише 5 млн живуть на фермах (фермерське населення невпинно зменшується, 50 років тому на фермах жило 30 млн чоловік), решта живе в компактних поселеннях, працює не в сільському господарстві, а у вторинному чи третинному секторах, має міські побутові умови і веде міський спосіб життя. Це теж переважно «біла», одноповерхова і благополучна Америка. Чисельність її населення не зменшується, а навпаки, зростає за рахунок міграції з метрополітенів. За таких умов поняття «сільська місцевість», «сільські населені пункти» і «сільські жителі» значною мірою втратили в США свій сенс. Фактично населення поділяється на метрополітенське, позаметрополітенське і фермерське.
Ще у 1870 році за розмірами промислового виробництва США перебувають на 4 місці в світі, поступаючись Великобританії, Німеччини та Франції, а в 1890 році вийшли на 1 місце. Свою роль при цьому зіграли відсутність перешкод для розвитку капіталізму, відносна легкість захоплення індіанських земель, масовий приплив переселенців з Європи, вигідне економіко-географічне положення, відсутність агресивних сусідів, розміщення території США в помірних і субтропічних зонах зі сприятливими для життя та сільськогосподарського виробництва кліматичними умовами , багаті сировинні ресурси.
Більш детально про економіку даної країни ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.
Загальні риси господарства
США — найбільша за своїм економічним, політичним і військовим потенціалом країна сучасності. Населення країни становить 4,7 % населення світу і на них припадає понад 20 % світового ВНП. США утримують першість у світі за рівнем продуктивності праці, розвитком науки, наукоємних виробництв і послуг, в освоєнні космосу і військовому виробництві.
Для економіки США надзвичайно важливе значення має високий рівень розвитку галузей обробної промисловості, передусім, машинобудування, електроенергетичної та хімічної промисловості. Галузева структура промисловості значною мірою працює на світовий ринок і залежить від постачання сировини та паливно-енергетичних ресурсів із інших країн світу. Найшвидшими темпами в США розвиваються наукоємні галузі та виробництва, а також галузі, що використовують новітню техніку і є носіями технічного прогресу. Високий рівень розвитку є характерним і для підприємств, що виробляють товари народного споживання. Три провідні галузі промисловості (машинобудування, електроенергетика, хімічна промисловість) дають більше ніж 50 % вартості промислової продукції США. Велику увагу приділяють розвитку виробництва товарів народного споживання, на які припадає на сьогодні 66 % вартості промислової продукції країни.
Сучасній американській економіці притаманна висока концентрація виробництва та капіталу.
Первинний сектор економіки (видобувна промисловість, сільське господарство)
Паливна промисловість США працює, перш за все, на власних паливно-енергетичних ресурсах і, частково, на імпортному паливі. Країна є одним із найбільших у світі як виробників, так і споживачів палива. Видобуток вугілля сягає майже 1 млрд т (друге місце після Китаю). США експортують близько 100 млн т вугілля, переважно до країн Європи. Головний район видобутку вугілля — Аппалачський. Іншим районом є штати Іллінойс та Індіана, розміщені на південь від озера Мічиган. У структурі споживання палива в США провідне місце посідає нафта 40 %, природний газ — 23 %, вугілля — 22 %, використовують також біопаливо — 4%.
У країні видобувають понад 310,2 млн т нафти (третє місце у світі). Водночас потреби національної економіки у нафті значно більші і перевищують 900 млн т. Тому США завозять близько 400 млн т нафти і є найбільшим її імпортером у світі. Це у свою чергу зумовило розміщення нафтопереробних заводів, перш за все, у портових містах і передусім на узбережжі Мексиканської затоки (Х'юстон, Бомонт, Новий Орлеан), на березі Атлантичного океану (Філадельфія, Ньюарк), у містах Сент-Луїс, Чикаго та в Каліфорнії. США видобувають близько 525 млрд м3 газу і за цим показником посідають друге місце після Росії. Видобуток газу концентрується в районі Мексиканської затоки. Споживається близько 600 млрд м газу, а решту газу США імпортують з Канади та Мексики.
Високоінтенсивне сільське господарство США забезпечує країни продовольством та сировиною. Для США характерні великі фермерські господарства. Сільське господарство забезпечене сучасною інфраструктурою, що передбачає достатнє паливно-енергетичне та комунікаційне забезпечення, сучасні види техніки та транспорту. У виробничій структурі сільського господарства США переважає тваринництво, яке дає понад 55 % усієї товарної продукції. У тваринництві країни переважає м’ясний напрям. М’ясо-молочне скотарство, свинарство та птахівництво розвиваються на місцевих концентрованих кормах у центральних та південно-східних частинах країни. Молочне скотарство переважає в передмістях Приозер’я та Каліфорнії. Вівчарство набуло незначного розвитку в Кордильєрах. Традиційним для країни є конярство різних напрямів: спортивне, колекційне, м’ясне. Основним районом його розвитку є штат Техас.
Для рослинництва характерні високий рівень механізації та зональна спеціалізація. У зв’язку з високим рівнем розвитку тваринництва вирощують багато зернофуражних та кормових культур. За вирощуванням та експортом багатьох сільськогосподарських рослин країна посідає одне з перших місць у світі, а за виробництвом кукурудзи та сої їй немає рівних. Американські фермери щорічно збирають близько 16 % усього зерна світу. Кукурудзу та пшеницю вирощують переважно в центральних частинах країни з континентальним кліма том на чорноземних ґрунтах. «Кукурудзяними штатами» вважають Айову та Іллінойс. «Пшеничними штатами» називають Техас, Канзас та Дакоту. Рис культивують на зрошенні на півдні. Усі зернові культури мають експортне значення.
З технічних культур переважають бавовник (у долині Міссісіпі), соя та соняшник (на Центральних рівнинах), цукрова тростина (в дельті Міссісіпі, Флориді та на Гавайях), цукровий буряк (на північному сході, у Каліфорнії), тютюн та арахіс (на південному сході).
Вторинний сектор економіки
Країна має найпотужнішу у світі електроенергетику.
У країні виробляється понад 18 % електроенергії світу, а споживається близько 25 %, частину електроенергії країна імпортує з Канади. Провідне значення мають теплові електростанції, на які припадає 63,7 % всієї виробленої електроенергії. Атомні та гідравлічні електростанції належать державі. Нині в країні діє близько 70 АЕС, на яких працюють 99 ядерних реакторів, що дають 19,7 % електроенергії. Водночас атомна енергетика США є найбільшою в світі за абсолютною кількістю виробленої енергії. Більшість АЕС розміщено у Приозерних штатах, Каліфорнії, Північному Сході та Північному Заході. Частка гідроелектростанцій невелика – 6,7 %. Найбільші ГЕС збудовано на річках Кордильєр (Колумбія, Колорадо) та Аппалачів (Теннессі). Однією з найбільш потужних ГЕС світу є «Гранд-Кулі» на річці Колумбія. Її потужність – 6,8 млн кВт. У країні широко використовуються відновлювані джерела енергії (ВДЕ). Вони дають 9,9 % електроенергії. За їх загальною потужністю США немає рівних у світі. З останньої чверті ХХ ст. в США використовується енергія вітру. За використанням цього виду енергії вирізняється штат Каліфорнія. У південній частині країни активно працюють сонячні електростанції. Їх поширення поки що стримується високою собівартістю сонячних батарей. До 90-х рр. ХХ ст. в США за підтримки держави активно розвивалася геотермальна енергетика. Нині працює близько 70 геотермальних електростанцій переважно у гірських штатах Заходу та на Гаваях. Найпотужніша з них, «Гейзерс», розміщується у штаті Каліфорнія.
Започатковано використання енергії припливів. На північно-східному узбережжі в затоці Фанді збудовано спільно з Канадою припливну електростанцію. Також стає популярним використання енергії біомаси.
Металургійна промисловість є однією із найбільших у світі і характеризується досить високим рівнем розвитку як чорної, так і кольорової металургії. В країні виплавляється близько 90 млн т сталі (третє місце після Японії та Китаю). Чорна металургія частково працює на власній та довізній залізній руді із Канади та Венесуели, повністю на довізній мангановій руді з Бразилії і Габону (Африка). Тому значна кількість металургійних комбінатів розташована в портових містах і, перш за все, в мегаполісі Босваш. Чорна металургія розвивається також на узбережжі Великих озер, де вона орієнтована на поклади залізної руди і власне коксівне вугілля. У США добре розвинута електрометалургія і переробна металургія, тому виплавка сталі майже в 1,8 разу перевищує виплавку чавуну. США мають розвинену кольорову металургію, яка переважно працює на власній і частково імпортованій сировині. За обсягами алюмінієвого виробництва, яке використовує імпортовані з Центральної Америки боксити, країна посідає перше місце у світі. Значна питома вага її у світовій виплавці та споживанні міді. На власній сировині працюють також свинцево-цинкове та нікелеве виробництва, виплавка рідкісних кольорових металів. США є значним виробником золота (300 т) та срібла.
За обсягами виробництва продукції машинобудування США посідають перше місце у світі. Машинобудування випускає близько 40 % промислової продукції країни та 48 % усього експортного потенціалу. США — єдина країна у світі, яка виробляє майже всі види машин. Галузь має тісно кооперовані зв'язки з підприємствами Канади та Мексики. Підприємства машинобудування розміщені дуже нерівномірно. Майже 2/3 їх зосереджено в індустріальних центрах Півночі та Тихоокеанського узбережжя. Найважливіші центри машинобудування і металообробки: Лос-Анджелес, Чикаго, Детройт, Нью-Йорк, Філадельфія, Клівленд, Бостон, Сент-Луїс, Мілуокі, Даллас.
Автомобілебудуванню належить особливе місце в економіці США. Серійний випуск автомобілів, розрахованих на масового споживача, розпочався в США ще на початку ХХ ст. Найстарішою автомобільною компанією у світі є Ford Motors, яка була заснована у 1903 р. «Автомобільною столицею» США заслужено називають Детройт. Підприємства автомобільної промисловості концентруються у штаті Мічиґан (майже 1/3 виробництва автомобілів країни). Основні потужності авіаракетно-космічної галузі зосереджені на Півдні (Даллас, Форт-Уерт, Атланта) та Тихоокеанському узбережжі (Лос-Анджелес, Сіетл, Сан-Дієго, Сан-Хосе), Космодроми США розміщені на мисі Канаверал — у Флориді та Ванденберг — у Каліфорнії.
Суднобудування в США, крім військового, займає порівняно скромне місце. Електротехнічна промисловість розміщена переважно у штатах Півночі та Півдня. Для сільськогосподарського машинобудування США характерним є високий рівень територіальної концентрації: на три централь ні штати припадає майже половина випуску всіх сільськогосподарських машин і обладнання.
США — безумовний лідер світової хімічної промисловості, як за обсягом виробництва, так і за асортиментом продукції (2 місце в світі). Структурно-сировинні зрушення сприяли переміщенню хімічної промисловості із штатів Півночі на Південь, який багатий на енергетичні ресурси та гірничо-хімічну сировину. Підприємства Півдня виробляють 3/4 полімерних матеріалів, близько половини технічних хімікатів, понад половину мінеральних добрив. Основним районом потужної хімічної промисловості став Примексиканський (Х’юстон – «хімічна столиця» США, Бомонт, Батон-Руж). Більш ніж половину хімічної продукції виробляють на заводах Північного району (Нью-Йорк, Філадельфія, Балтимор, Чикаго). Це пов’язано з розвитком металургії, автомобілебудуванням, легкою промисловістю, сільським господарством. Там склалося виробництво готових до вживання малотоннажних і дорогих хімікатів: медикаментів, мила й мийних засобів, парфумерно-косметичних виробів, фарбників, шин. На заході країни сформувався ще один, Каліфорнійський, район хімічної промисловості (Лос-Анджелес, Сан-Франциско).
Розміщення підприємств лісозаготівлі та деревообробки відповідає географії лісових ресурсів. Головну роль тут відіграють тихоокеанський Північний Захід і південноатлантичні штати. Останні є також головним районом меблевої та целюлозно-паперової промисловості.
Легка промисловість розвинута по всій території США, хоч найбільша концентрація його у районах старого розвитку, тобто у штатах Півночі.
Останнім часом усі галузі промисловості США активно перебудовують технічну базу виробництва у напрямку використання нових форм електронної автоматизації, освоєння маловідходних технологій.
Домінуючі складники третинного сектору.
Сфера послуг формує 78 % ВВП Сполучених Штатів. Її основу становлять фінансова діяльність, освіта, наука, туризм, транспорт і зв’язок, охорона здоров’я, торгівля, послуги державного управління, професійні та особистісні послуги.
Одним із значних видів економічної діяльності США є туризм. Країну щорічно відвідує майже 75 млн туристів (2017 р.). За прибутками від туризму США немає рівних у світі. У 29 штатах туризм є основним за прибутками видом економічної діяльності.
Транспорт. Велика площа США та зовнішні економічні зв’язки потребують розгалуженої транспортної мережі. Головну роль у вантажопотоках відіграє залізничний транспорт, а в пасажиропотоках – автомобільний. Зростає роль авіації у перевезенні вантажів. У США протяжність залізниць скоротилася майже у 1,5 раза. Їх було замінено автошляхами та авіаційними лініями. Але навіть за таких умов за протяжністю як залізниць, так і автошляхів США є безперечним світовим лідером, але за густотою доріг поступається країнам Європи. Каркас залізничних і автомобільних шляхів становить невелика кількість широтних і меридіональних транспортних коридорів, що зв’язують найбільші міста та мегаполіси. Серед меридіональних коридорів виокремлюються напрямки Нью-Йорк – Флорида, Чикаго – Маямі, Лос-Анджелес – Сієтл. Зовнішні зв’язки США забезпечують переважно морський та авіаційний транс порт. Каботажні морські перевезення з Атлантичного до Тихоокеансько го узбережжя здійснюються найкоротшим шляхом через Панамський канал.
У 1970 р. Великі озера офіційно отримали статус четвертого морського узбережжя США. Найбільше великих морських портів країни розміщено на узбережжі Мексиканської затоки: Сент-Джон-те-Баптист, Х’юстон, Новий Орлеан, Бомонт, Батон-Руж. Крім того, великі за вантажообігом морські порти лежать на північно-східному узбережжі (Нью-Йорк, Філадельфія), у Каліфорнії (Лос-Анджелес, Лонг-Біч), на східному узбережжі (Норфолк, Саванна). Працюють аеропорти-хаби, зокрема й найбільші за пасажирообігом у світі Хартсфілд-Джексон в Атланті (104 млн осіб), Лос-Анджелес, О’Хара в Чикаго, Даллас, імені Джона Кеннеді у Нью-Йорку, Денвер, Сан-Франциско, Мак-Каран у Лас-Вегасі. Маямі – найважливіший аеропорт-хаб на шляхах до країн Карибського басейну та Південної Америки.
Зовнішні економічні зв’язки. Основною формою зовнішньоекономічних операцій США є вивіз капіталу. Американська економіка є найбільш привабливою для інвестування. Поширена купівля іноземцями у США облігацій, акцій, землі, нерухомості. Важливою статтею зовнішньої торгівлі країни є торгівля ліцензіями на право користування новітніми технологіями, дорогими машинами, інструментами, американськими методами управління, на прокат кінофільмів. Основними торговельними партнерами країни є Канада (20 % експорту США), Мексика та країни Європи, особливо з членами Спільного ринку. Зростає торгівля з Японією. Налагоджено зв’язки з країнами-постачальниками нафти (Саудівська Аравія, Нігерія). 2/3 вартості американського експорту припадає на продукцію обробної промисловості: машини та обладнання, хімікати, тканини. Водночас велику частку експорту становить сільськогосподарська продукція.
Міжнародні зв’язки України зі США. Між нашою країною та США налагоджено співробітництво у багатьох напрямах, зокрема торгово-економічному, науково-технічному, культурно-гуманітарному. Після вступу України до Світової організації торгівлі у 2008 р. між урядами України та США було підписано Угоду про торговельне та інвестиційне співробітництво. Було створено Українсько-Американську Раду з торгівлі та інвестицій. Україна щорічно експортувала до США титан, цукор та сировину для кондитерських виробів, мелясу, окремі види нафтопродуктів, феромарганець, вироби з деревини, бурильні інструменти та обладнання, традиційні народні вироби, а також окремі види оптики та шоколадної продукції. Між Україною та США налагоджено науково-технічне співробітництво, що передбачає зв’язки між науковими установами двох держав, обмін досвідом, інформацією, технологіями у сферах, які становлять взаємний інтерес. На базі Харківського фізико-технічного інституту було відкрито інноваційну ядерну установку «Джерело нейтронів».
Україна та США співпрацюють у галузі дослідження космічного простору. Перспективним напрямом співробітництва є модернізація української ракети-носія «Циклон-4» та її використання для здійснення пусків з космодромів і пускових баз США.
Закріпіть свої знання. Перегляньте відео з даної теми.
А зараз перевірте себе!!!
Виконайте тренувальні вправи.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати §34-35, усно відповідати на запитання.
2. Виконати практичне завдання на ст.192
3. Підготувати дослядження на вибір ст. 192
Комментариев нет:
Отправить комментарий